A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Хотінський ДНЗ ясла - садок "Струмочок"
Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області

діалог з психологом

                                                                     

 

Психологічну службу закладу представляє практичний психолог

Прийменко Стефанія Петрівна

Графік роботи

Дні тижня

З якого часу

До якого часу

Понеділок

11:30

15:30

Вівторок

11:30

15:30

Середа

8:30

12:30

Четвер

8:30

12:30

П`ятниця

11:30

15:30

Основна функція психолога в дитячому садку: супровід психічного розвитку дітей, відстеження дітей з проблемами у розвитку та своєчасна рання допомога дітям і батькам.

Основні напрямки роботи:

1. Психодіагностика

2. Консультування

3. Розвиваюча робота

4. Просвітницька робота

5. Методична робота

Коли потрібно звертатися до психолога?

Якщо проблема не розв’язується тривалий час.

Якщо Ви знаєте, як розв’язати проблему, але Вам все-таки потрібна допомога.

Якщо Вас щось тривожить у дитячій поведінці, але Ви не можете зрозуміти причину.

Якщо Вам здається, що малюк відстає в розвитку від своїх однолітків. Швидше за все, Вам це здається. Але краще розставити всі крапки над І і не мучити дитину порівнянням з іншими дітьми.

Якщо у Вас є сімейні проблеми, і це відбивається на дитині.

Практика показує, що нерозуміння батьками ролі психолога в дитячому саду призводить до уникнення і відмови від зустрічей з ним.

Хочеться відразу роз’яснити ситуацію:

психолог і психіатр, (з яким часто нас порівнюють) мають суттєві відмінності в роді діяльності.

Психіатр – лікар, що займається відхиленнями (порушеннями) в психічній сфері людини. Він може поставити діагноз, призначити, при необхідності, медикаментозне лікування, дати направлення в спеціалізований садок.

Психолог (дитячий) – педагог, який займається з дітьми, які не мають відхилень у психічній сфері. Він не ставить діагноз, а може зробити умовно-варіативний прогноз на майбутнє. При необхідності може запропонувати пройти консультацію у спеціалістів: психіатра, невролога, логопеда.

Основним методом роботи психолога є – спостереження за розвитком дитини на всіх вікових етапах, відстеження динаміки розвитку пізнавальної, емоційно-вольової, особистісної сфер дитини. При необхідності, психолог проводить індивідуальні чи групові заняття з дітьми, що мають розвиваючу спрямованість. Всі заняття проходять в ігровому ключі, часто в роботі використовуються казки, рухливі ігри, психогімнастичні етюди, елементи арттерапії (творча діяльність). Діти зазвичай з великою охотою відвідують такі заняття.

На жаль, вирішити психологічні проблеми дітей тільки в умовах дитячого садка, на заняттях з психологом неможливо.

Без взаємодії з батьками дитини така робота буде носити поверхневий характер, і та позитивна динаміка, яка з’явиться у розвитку дитини, дуже скоро зійде нанівець. Тому, в першу чергу, бажання батьків взаємодіяти з психологом, допомогти дитині подолати проблемні моменти, є найважливішим фактором на шляху змін на краще.

Тільки спільна плідна робота дасть позитивний результат.

Як відомо, краще не чекати проблеми, а зробити все, щоб її уникнути. Тому взаємодію з психологом краще починати з самого раннього віку.

Починаючи з ясельного віку кожна дитина потрапляє під пильну увагу педагога-психолога, який супроводжує процес адаптації дитини до дитячого садку. Перебуваючи в групі, психолог виділяє дітей зі складною адаптацією, спостерігає за особливостями його нервово-психічного розвитку, всіляко підтримує його, проводить розвиваючі і психопрофілактичні заняття з групою дітей, зазвичай у вигляді рухливих ігор, пальчикової гімнастики, логоритмічної гімнастики.

Батькам, які оформляють дитину в дитячий садок, ми рекомендуємо пройти індивідуальну консультацію з психологом, з метою отримати максимально повну інформацію про особливості характеру дитини, познайомити батьків з розпорядком дня в дитячому саду

Бесіда, спостереження, анкетування – методи, які допоможуть психологу на консультації краще зрозуміти і спрогнозувати варіанти розвитку дитини, підібрати оптимальні умови для розкриття його інтелектуальних особливостей. Батькам буде корисно навчитися дивитися з боку на свою дитину і підібрати оптимальну стратегію її виховання, що опирається на безумовну любов і довіру.

   У нашому дошкільному закладі в ході проекту "Завжди поруч" у роботі з педагогами була проведена арт-терапевтична вправа "ЗАХИСНА ПАРАСОЛЬКА", для стабілізації психоемоційного стану і зниження тривожності.

              

Базовою потребою в житті кожної людини, є почуття безпеки. Закріплювати його і давати можливість самодопомагати собі в непростих ситуаціях, відновлювати ресурсний стан допоможе саме ця техніка. Тому я пропоную вам, разом з дітьми, використати цю техніку.

Робота проходить у 4 етапи.

1 етап. Попросіть  зверху або в центрі аркуша зобразити парасольку таку, яка могла б захистити від будь-яких зовнішніх невзгод.

2 етап. Попросіть зобразити фігурку хлопчика або дівчинки (проекцію себе) під парасолькою так, аби фігурка відчувала себе максимально захищеною від впливу навколишнього світу.

3 етап. Нехай  промалює кордони захисту парасольки. Тобто виділила той простір, який вона буде закривати собою від зовнішніх негараздів. (Буває, що  не хочуть промальовувати ці кордони - це окей, і це швидше за все про її довіру до світу. Люди , які прожили травмуючий досвід зазвичай себе оточують такими коидонами, як додатковим захистом).

4 етап. Попросіть явити, що крім того, що парасолька захищає, вона ще й має чарівну особливість: коли відкривається, з нею висипаються різні-різні радості і задоволення, які роблять людину під парасолею радіснішою і щасливішою. Припишуть в  захисному просторі парасольки всі радості, які спадають їй на думку.

5 етап. Важливо по завершенню техніки проговорити , що ось ці радощі, які вона промалювала і є тими маленькими рятівними речами, які безпосередньо їй допомагають позбутися від суму, страху і поганого настрою. Їй варто просто в такі моменти підійти до своєї парасольки і скористатись однією із зазначених нею підказок.

Тест "Чи можете Ви?"

А - можу

Б - можу, але не завжди так роблю

В - не можу.

 

1.У будь-яку хвилину залишити всі свої справи і зайнятися дитиною.

2. Радитися з дитиною, незважаючи на її вік.

3. Зізнатися дитині в помилці, допущеній стосовно неї.

4. У разі своєї неправоти вибачитися перед дитиною.

5. Володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо вчинок дитини вивів вас зі стану рівноваги.

6. Поставити себе на місце дитини.

7. Повірити хоча б на хвилину, що Ви - добра фея.

8. Розповісти дитині повчальну історію зі свого дитинства, яка показує Вас у не зовсім вигідному світлі.

9. Завжди утримуватися від слів, які можуть ранити дитину.

10.Пообіцяти дитині виконати її бажання за умови гарної поведінки.

11.Виділити дитині один день, коли вона зможе робити все, що забажає, і поводитися, як захоче.

12.Не реагувати, якщо Ваша дитина незаслужено вдарила чи образила іншу дитину.

13.Не звертати уваги на дитячі сльози та прохання, якщо Ви впевнені, що це каприз, швидкоплинна примха.

 

Полічіть бали:

"А" - 3 бали;

"Б" - 2 бали;

"В"-1 бал.

Якщо ви набрали:

39-30 балів: Ваша дитина - найбільший скарб у Вашому житті. Ви намагаєтеся не лише зрозуміти, але й пізнати її, ставитеся до неї з пова­гою, притримуєтеся найпрогресивніших методів виховання. Ви на пра­вильному шляху і можете розраховувати на гарні результати.

30-16 балів: піклування про дитину для Вас найголовніше. Ви має­те здібності вихователя, але на практиці не завжди послідовно і ціле­спрямовано їх використовуєте. Інколи Ви занадто суворі або занадто прямі, крім того, маєте схильність до компромісів, що послаблює ви­ховний ефект. Вам потрібно серйозно подумати над своїм підходом до виховання дитини.

Менше 16 балів: у Вас серйозні проблеми у вихованні дитини. Вам не вистачає або знань, або бажання і прагнення виховувати дитину твор­чою особистістю, а можливо, і одного, і другого. Ми радимо Вам звер­нутися за допомогою до спеціалістів-педагогів та психологів, ознайо­митися з літературою з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості дуже складний та відповідальний процес. Ось чому виконання батьківського обов'язку приносить людині найбільше моральне задоволення

Щоб адаптація до дитячого садка пройшла легко, перестаньте хвилюватися і вже зараз займіться     підготовкою дитини до дитячого садка.

1. Для початку розкажіть дитині, що таке дитячий садок і для чого туди ходять діти. Наприклад: «Це великий і красивий будинок, куди матусі й татусі приводять своїх малят. Тобі сподобається. Там багато інших діток, які разом граються. У тебе з’явиться багато нових друзів». Поясніть дитині, що віддаючи її чужій тьоті, ви не кидаєте її. У присутності малюка розповідайте рідним, друзям, що Марійці (Сашкові) дуже пощастило – восени вона  (він) теж піде до садочка.

2. Конкретно розкажіть дитині про режим дитячого садка: коли вона буде туди приходити, коли їстиме, спатиме, гулятиме. Малюк, який знатиме про своє майбутнє життя, почуватиме себе на новій території впевненіше.

3.  За літо привчіть малюка вчасно прокидатися – приблизно за годину до виходу з дому, щоденно влаштовуйте репетиції «тихого часу».

4.Обговоріть із дитиною різні труднощі, які можуть виникнути в дитячому садку. Підкажіть: якщо в неї виникнуть проблеми (заболить живіт, голівка, захочеться пити чи в туалет), треба сказати про це виховательці. Привчайте дитину ходити в туалет раніше – перед прогулянкою, сном, заняттям.

5. Намагайтеся режим харчування малюка максимально наблизити до режиму дитсадка. Якщо в дитини немає апетиту, спробуйте знизити калорійність харчування. Скоріше за все, організм швидко зголодніє, і  дитина попросить їсти. Розкажіть про ці проблеми виховательці, попросіть її бути терплячою і не заставляти їсти, якщо малюк не хоче. Адже саме через проблеми з їжею діти з істериками виходять із дому і змушують батьків запізнюватися на роботу.

6.Загартовуйте малюка. Нехай якомога більше ходить босоніж по траві, піску, підлозі, спить із відчиненою кватиркою, купається в відкритих водоймах. Постійно привчайте дитину до холодних напоїв – соку, молока, кефіру.

7.Систематично змушуйте малюка самостійно одягатися, застеляти ліжко, зав’язувати шнурки, користуватися столовими приборами, прибирати іграшки. Все це повинно приносити йому задоволення.

8. Простежте, як ваш малюк спілкується з іншими дітьми. Навчіть його правильно вітатися з ними, просити дозволу гратися разом, пропонувати іграшки іншим дітям, прощатися і т.д. Запитуйте малюка про його нових друзів, називайте їх імена. Що легше він навчиться будувати взаємини з дітьми, то менше проблем виникне в дитячому садку.

9.У присутності дитини не допускайте критичних зауважень на адресу дитячого садка, вихователів, правил і порядків, які там установлені. Ніколи не лякайте дитину дитячим садком!

10.  Будьте готові до того, що перші тижні дитина, збираючись у садочок, плакатиме. Не хвилюйтеся,  така поведінка дітей вважається абсолютно нормальною. Через деякий час дитина звикне. І якщо ви грамотно вибрали дитячий садок, увечері вам доведеться докласти немало зусиль, щоб забрати малюка додому.І можливо, дитина й заплаче, але це вже будуть зовсім інші сльози.

11.   Початок життя в дитячому садку – це справжня криза для малюка. Емоційно підтримуйте дитину, частіше обіймайте, цілуйте її, говоріть, що дуже любите.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора